 |
|
| ||||||||
| Хронологiчно | ||||||||
 | | | ||||||
та Р¶ РЅРµ москал СЊ (та ж не москаль) [Останнi 20 месаг]
№ 1657081 вiд 2023-02-13 12:42:10
LAZY
№ 1657069
ти подібний на осла, що вчив соловя співати
останній раз для тебе, істеричний придурку:
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗАМІЖ,
1. присл.: Брати (взяти) заміж — робити своєю дружиною (про чоловіка). Візьму заміж [дівчину] за себе (Павло Чубинський, V, 1874, 87); Виходити (вийти, іти, піти і т. ін.) заміж — брати шлюб, одружуватися з ким-небудь (про дівчину, жінку). — Тепер слухай мене, Марусю: не раз тобі казав, що дівкою тобі зоставатись не можна, треба заміж іти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 60); Сімнадцять років було моїй матері, коли я народився. Тоді рано виходили заміж (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 44); Віддавати (віддати, видавити, видати, пускати, пустити і т. ін.) заміж кого — одружувати, давати згоду на шлюб дочки, сестри і т. ін. [Євдокія Корніївна: ] Та то ми, сестро, оце радились, за кого б нам свою дочку віддати заміж (Нечуй-Левицький, II, 1956, 478); Убогого полюбила, Мати заміж не пустила, Осталася я (Тарас Шевченко, II, 1953, 119); Крім Ліни, є в нього ще дві дочки,.. повіддавав він їх заміж ще на Півночі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 165).