 |
|
| ||||||||
| Хронологiчно | ||||||||
 | | | ||||||
sk (chromebook acer 14) [Останнi 20 месаг]
№ 1722366 вiд 2025-05-30 20:50:29
yagshamash
№ 1722364
я так розумію що більш-менш освідчених людей серед лаптів на той час не було. цей навіть до магдебурга добрався де навчався... на той час академіків давали іноземцям. ну і цьому дісталось як “істіна рузькому з архангельщини”
спитав у чат-жпт про академіків рузькай акадємії наук того часу...
-----------
Станом на середину XVIII століття (близько 1745 року) в Російській імперії звання академіка надавали Петербурзькою академією наук, заснованою у 1724 році за указом Петра І. Академіками могли бути як іноземці, запрошені для розвитку науки, так і (рідше) російські вчені.
Отже, станом на 1745 рік у Петербурзькій академії наук перебували такі відомі академіки:
? Німецькі вчені (основу академічного складу становили іноземці):
Християн Вольф (співпрацював з академією як почесний академік, хоч і переважно з Берліна)
Леонард Ейлер (знаменитий математик і фізик)
Готфрід Вільгельм Крафт (механіка і астрономія)
Йоганн Даниїл Бернуллі (видатний математик)
Йоганн Амман (ботаніка)
Георг Вільгельм Ріхман (фізика, разом із Ломоносовим обраний у 1745 році)
? Російські академіки (їх було небагато):
Михайло Васильович Ломоносов (хімія і природознавство) — один із перших росіян, хто отримав звання академіка.
Іван Іванович Шувалов (не був офіційно академіком, але був патроном і підтримував академію).
Йосип Занге (був професором анатомії, отримав запрошення в академію, але залишив посаду).
Загалом, на той час Академія наук Російської імперії залишалася дуже “інтернаціональною” установою, де переважали німці, швейцарці та інші іноземні науковці, тоді як Ломоносов став одним із перших видатних російських академіків.