 |
|
| ||||||||
| Хронологiчно | ||||||||
 | | | ||||||
| Загалом месаг : 1734467 на 10658 сторiнках. Поточна сторiнка : 9. |
Сторiнки : |
Valeriy [Останнi 20 месаг]
№ 1734147 вiд 2025-10-18 17:19:44
Анджушич на фоні гравців Динамо супер дріблер.
Batyj [Останнi 20 месаг]
№ 1734146 вiд 2025-10-18 17:19:32
Четвертый раз подряд.. Защиту он усиливает, уебок..
Batyj [Останнi 20 месаг]
№ 1734145 вiд 2025-10-18 17:18:57
Да, бля, выпускает Бражка и полусает голешник. Опорник сраный..
Valeriy [Останнi 20 месаг]
№ 1734144 вiд 2025-10-18 17:16:52
Вся гра Динамо пропала не після замін Шовковського, а після продажу Ваната.
Атака при ньому витягувала Динамо, бо надійного захисту і не було і немає.
Voxa (м. Запоріжжя) [Останнi 20 месаг]
№ 1734143 вiд 2025-10-18 17:15:10
один удар по воротам і той гол...
VVV [Останнi 20 месаг]
№ 1734142 вiд 2025-10-18 17:13:56
увімкнув. побачив гол Будківського. вимикнув.
Batyj [Останнi 20 месаг]
№ 1734141 вiд 2025-10-18 17:12:54
Все голы в последних играх ДК пропускало после пиздоватых замен. Но, Сашо не учится и нихуя не понимае. Очень хочу чтобы сегодня проебали, может турнут все таки этого идиота..
Jen [Останнi 20 месаг]
№ 1734140 вiд 2025-10-18 17:09:21
Що виробляє Тіаре
Valeriy [Останнi 20 месаг]
№ 1734139 вiд 2025-10-18 17:06:35
Що Герреро, сьогодні, що Бленуце постійно, не хочуть самотужки тягнути м"яч, а постійно пасують назад, просто зразу вбиваючи контратаки.
Valeriy [Останнi 20 месаг]
№ 1734138 вiд 2025-10-18 17:03:09
Але розуміє Шовковський як мають гравці в полі, бо гра на воротах це щось інше.
Valeriy [Останнi 20 месаг]
№ 1734137 вiд 2025-10-18 17:01:04
Цей Шола блін Огундана категорично не грає лівою ногою Ю граючи на лівому фланзі. Постійно перекладає на праву ногу, добігаючи до лицьової, і цим робить зручним завданням для захисників перехват флангових передач.
Захисники з позиції обличчям до воріт мають змогу розвернутися на 180 градусів.
Jen [Останнi 20 месаг]
№ 1734136 вiд 2025-10-18 16:49:33
Майстерність не проп'єш!
yagshamash [Останнi 20 месаг]
№ 1734135 вiд 2025-10-18 16:42:36
Олма
Тобто, на твою думку, у Суботові Шевченка нижче йдеться про кацапських жовнірів?
Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока.
Ото церков Богданова.
Там-то він молився,
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився.
Мир душі твоїй, Богдане!
Не так воно стало;
Москалики що заздріли,
То все очухрали.
Могили вже розривають
Та грошей шукають,
Льохи твої розкопують
Та тебе ж і лають.
Starik (Україна, Київ) [Останнi 20 месаг]
№ 1734134 вiд 2025-10-18 16:23:44
Voxa (м. Запоріжжя)
№ 1734132 вiд 2025-10-18 16:17:30
Це злісний наклеп на служби стадіону.
Там все є, не треба нікуди нікому бігати.
Starik (Україна, Київ) [Останнi 20 месаг]
№ 1734133 вiд 2025-10-18 16:20:20
Voxa (м. Запоріжжя)
№ 1734131
Я такого ще не бачив, просто легендарно судить Шандор.
Щось мабуть змінилося, пеналь на Буя з Оболонню, тепер це
Voxa (м. Запоріжжя) [Останнi 20 месаг]
№ 1734132 вiд 2025-10-18 16:17:30
Nedopysuvach (ale Potsinovuvach)
№ 1734128
судячи з розвитку подій, вони когось прям в перерві пошлють, шоб сбігав :)
Voxa (м. Запоріжжя) [Останнi 20 месаг]
№ 1734131 вiд 2025-10-18 16:16:40
гру рукой не рахуєм? :)
Valeriy [Останнi 20 месаг]
№ 1734130 вiд 2025-10-18 16:16:31
sk (Mobile)
№ 1734129 вiд 2025-10-18 16:13:26
Про тунель, це трохи на петросяна схоже
Форма по моєму сказав що це тунель з одного тупика в інший
Спитав у ші про залізницю на чукотці
......
Згідно з наявною інформацією, Чукотський автономний округ не має залізничного сполучення. Це один з небагатьох регіонів Росії, де немає залізниць.
----------------------------------------------
Коли починаєш питати ШІ, то треба починати з того, чи часом земля не пласка?
sk (Mobile ) [Останнi 20 месаг]
№ 1734129 вiд 2025-10-18 16:13:26
Про тунель, це трохи на петросяна схоже
Форма по моєму сказав що це тунель з одного тупика в інший
Спитав у ші про залізницю на чукотці
......
Згідно з наявною інформацією, Чукотський автономний округ не має залізничного сполучення. Це один з небагатьох регіонів Росії, де немає залізниць.
Nedopysuvach (ale Potsinovuvach) [Останнi 20 месаг]
№ 1734128 вiд 2025-10-18 16:05:35
Бес із Заваровим як би не пішли бухати після того, як подивляться на це ;)
Voxa (м. Запоріжжя) [Останнi 20 месаг]
№ 1734127 вiд 2025-10-18 15:58:42
третій
Voxa (м. Запоріжжя) [Останнi 20 месаг]
№ 1734126 вiд 2025-10-18 15:56:44
вже другий сковзається
Voxa (м. Запоріжжя) [Останнi 20 месаг]
№ 1734125 вiд 2025-10-18 15:39:21
Valeriy
№ 1734124
гарна ідея.
на жаль, в іпсо і пропаганду у нас працює тіки на власну аудиторію
Valeriy [Останнi 20 месаг]
№ 1734124 вiд 2025-10-18 15:10:43
Сьогодні третій день пропозиції кацапів побудувати тунель Чукотка - Аляска і ніхто не виказав ідею, як протидіяти цій ініціативі.
Ніби-то Трамп на вчорашній прес-конференції посміявся з цього тунеля, згадавши подібний проект на Гаваї, але якщо не посміявся?
В мене є пропозиція запустити в американські медіа конспірологічну версію нащо “в дійсності” це треба кацапам.
На мою думку реднекі мають це проковтнути, а це ядро електорату Трампа.
Ідея така - ніби-то кацапи хочуть за допомогою тунелю вернути собі Аляску.
Росіяни мають чудовий, підтвержуючий цю конспірологію, відеоряд, який тільки треба “правильно” подати американський тій жовтій медіа яка спеціалізується на конспірологічних історіях.
Це їх пісні " Не валяй дурака, Америка " та “Курская труба” та відео де кацапські вояки лізуть по трубам (Суджа, Авдіївка) з метою пролізти в тил своєму супротивнику.
Залишилось тільки красиво про це розказати простим американцям.
Valeriy [Останнi 20 месаг]
№ 1734123 вiд 2025-10-18 14:33:12
Шапаренка немає взагалі ніде...
Не повернувся з Польщі?
А от Зінченко, навпаки, з"явився і зразу в основі.
PEPSI (Merkury) [Останнi 20 месаг]
№ 1734122 вiд 2025-10-18 14:22:36
Це все одно, що написати що у 1939-му на Польщу напали якісь люди, з якоїсь країни.
PEPSI (Merkury) [Останнi 20 месаг]
№ 1734121 вiд 2025-10-18 14:21:24
Як би там не було, але наш посол правий.
Перекладати москаль=умовний солдат, без національності, без вказання що це московит, з москви/росії- це нонсенс і робота на рос. наративи.
зеленіє человечкі, вежівиє люди.
Далі йде адіннарот, ихтамнет і т. д.
olma [Останнi 20 месаг]
№ 1734120 вiд 2025-10-18 13:50:16
Enot
№ 1734118
---
Так воно і було. Взагалі ця тема цікава.
Але посол чи консул даремно там наїхав на перекладачів. Не туди треба свою енергію спрямовувати.
olma [Останнi 20 месаг]
№ 1734119 вiд 2025-10-18 13:48:32
Nedopysuvach (ale Potsinovuvach)
№ 1734116
----
Абсолютно. Своя армія - це були Козаки, Військо Запорізьке.
Але часи змінюються на 1815-1830 вже мало хто живих козаків памятав, як і їхню роль і функцію, а москалі вони були і навіть їх можна було пощупать.
Enot [Останнi 20 месаг]
№ 1734118 вiд 2025-10-18 13:37:08
Для українців того часу “москаль” і “солдат” це те саме, тому що вони в житті інших москалів окрім солдатів побачити не мали можливості.
Enot [Останнi 20 месаг]
№ 1734117 вiд 2025-10-18 13:35:32
olma
Вони були неписьменні переважно, тому Котляревського не читали. Тому скоріше за все було навпаки, це Котляревський використовував слово, яке було в народі.
Nedopysuvach (ale Potsinovuvach) [Останнi 20 месаг]
№ 1734116 вiд 2025-10-18 13:31:41
Москаль - від слова “москва”, тобто армія - не своя, а чужа - московська.
olma [Останнi 20 месаг]
№ 1734115 вiд 2025-10-18 13:27:25
У 19 ст. напевно москалів називали москалями тільки на тих українських землях, де сильний був польський елемент, шляхта. Наприклад в Галичині і Волині.
На Лівобережній Україні Росія вже понад півтора століття вела пропаганду і називала себе росіянами, русскіми, тому слово москалями називали винятково солдат.
2 Enot
усна народна творчість (до твого відома) теж має історію, тобто початок і можливо кінець. Ми можемо стверджувати тільки те, перевіряється в письмових історичних джерелах.
Ми не знаємо як твої предки називали москалів чи солдатів в 18 столітті, якщо цього ніяк не підтвердиш в письмових джерелах, що датуються тими часами.
Enot [Останнi 20 месаг]
№ 1734114 вiд 2025-10-18 13:13:47
Казали люди: “Забрили в москалі”. Це явно не Котляревський придумав.
olma [Останнi 20 месаг]
№ 1734113 вiд 2025-10-18 12:54:11
В 16-18 столітті в Україні росіян називали Москалями, так само як білорусів Литвинами. Потім в кінці 18 аж до середини 19 століття поступово росіян називають русскими, росіянами, велікоросіянами, кацапами.
А Москалями називали рекрутів солдатів, які могли бути з будь-яких частин імперії, але служили у Великоросії, а потім могли бути прислані і в Україну.
Є у мене така гіпотеза, що саме Іван Котляревський уввів у літературний обіг слово Москаль як солдат.
Вікіпедія пише:
«Москаль-чарівник» — п'єса видатного українського письменника Івана Котляревського, написана в 1819 році. Вперше видана в «Українському збірнику», 1841 року в Москві І. І. Срезневським.
Сюжет п'єси є переробкою французької п'єси XVIII століття «Солдат-чарівник» Луї Ансома (за якою була поставлена одноіменна опера Франсуа Філідора). Дію п'єси було перенесено з Франції до України, а сюжет і імена також були адаптовані до українських реалій того часу. Також подібний сюжет існував у фольклорі, але Котляревський ймовірно не використовував його.
Вперше п'єса поставлена на сцені Полтавського театру в 1819 році (Петро Барсов). Відомо, що в 1820-их п'єси Котляревського «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» із величезним успіхом ставилися в Санкт-Петербурзі в Олександрівському театрі та в Малому театрі, що в Москві. [1]
-------------
Отже Тарас Шевченко (ми всі думаємо, що все своє українство взяв від народженням від мами і дядька, і ще когось)
А це не так, Тарас Шевченко коли потпрапив в С-Петербург, він потрапив в тусовку українську і художню, там літератори починаючи від Євгена Гребінки. Отже вони йому дали уроки української культури і історії, тоді він міг бути на цій пєсі Котляревського Москаль-Чарівник.
Batyj [Останнi 20 месаг]
№ 1734112 вiд 2025-10-18 12:24:02
Варі срака борщ, піду на москалів подивлюся.. (с)
приказка моєї бабусі.
Тут москалі - це саме солдати російські, інших москалів не було..
Starik (Україна, Київ) [Останнi 20 месаг]
№ 1734111 вiд 2025-10-18 12:06:21
Як там ППО в Монтенегро? Пару Буков мабуть є?
https://ua.korrespondent.net/world/4824978-zmi-opysaly-mozhlyvyi-marshrut-putina-do-budapeshta
Voxa (м. Запоріжжя) [Останнi 20 месаг]
№ 1734110 вiд 2025-10-18 11:44:42
PEPSI (Merkury)
№ 1734108
якшо це переклад тих часів, то нічого дивного.
Хто ходив в радянську школу, той пам'ятає тезу шо у “Катерині” москаль=солдат. Хоча по тексту, і так, зрозуміло шо проблема описується по перше моральна, а по друге етнічна.
І отут питання, чи є інший переклад.
PEPSI (Merkury) [Останнi 20 месаг]
№ 1734109 вiд 2025-10-18 11:10:43
Полісся - кроти.
Сьогодні.
Житомир гуде.
PEPSI (Merkury) [Останнi 20 месаг]
№ 1734108 вiд 2025-10-18 11:05:51
Шкандаль на книжковій виставці у Німеччині.
Твори Шевченка німецькою спотворили, перебрехали і спаплюжили.
Далі цитую українського посла:
Є в дипломатії такий принцип – невтручання у внутрішні справи країни. Це про повагу до суверенітету. Про те, що жодна держава не нав’язує іншим своїх рішень і смаків. Але є ще одна площина, де кордони тонші: культура і мова.
Сьогодні брав участь у відкритті українського стенда на Франкфуртському книжковому ярмарку. Разом із державним міністром культури Вольфрамом Ваймером Wolfram Weimer, організаторами та видавцями говорили про важливість української культури. І мені довелося втрутитися у внутрішні справи. Але не Німеччини, а поетично-перекладацької спільноти. Зараз поясню.
Пару днів тому у справах у Райнланд-Пфальці заїхав на місце, яке відвідував років 35 тому як школяр – скелю Льореляй над Рейном, оспівану Хайнріхом Хайне в однойменному вірші (чи Генріхом Гейне, але це окрема історія). Виявилося, що цей вірш, який я вивчив десь у 4-5-6 класі школи, досі можу відтворити. Вивчення мови, насамперед через поезію, літературу, – це насправді фундамент для пізнання країни, на який потім нашаровується усе інше – історія, культура, бізнес, політика і дипломатія. Тож у своєму виступі я згадав, що в той час як політичний Берлін сьогодні обговорює нову книгу журналістів-розслідувачів Катьї Ґлоґер і Ґеорга Масколо про провал німецької політики щодо Росії, у книжковому Франкфурті на українському стенді презентують німецькомовні збірки творів Тараса Шевченка, укладену Юрієм Андруховичем, та прози Лесі Українки, укладену Tanja Maljartschuk. Ось ця основа і є важливою.
Завершував я свій виступ німецькою такими словами: “Сподіваюся, що після того як Німеччина проробить роботу над помилками щодо своєї політики стосовно Росії, позбавиться цього хворобливого захоплення достоєвськими та нетребками, через німецькі переклади текстів Шевченка, Франка, Лесі Українки, а також Андруховича, Матіос і Жадана, через вивчення української мови та підспівування Положинському, Святослав Вакарчук чи Jerry Heil – німецький посадовець раніше чи пізніше повернеться до основ та теж зможе процитувати українською, наприклад, ці рядки із Шевченківської «Катерини»:
Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люди,
Роблять лихо з вами.
Виступав я німецькою, тож мені хотілося процитувати Шевченка німецькою. У презентованій у Франкфурті добірці Шевченка «Катерини» не було, але там там же на стенді українських перекладів Alisa Podolyak знайшла її у віденському виданні 2024 року. І шо ми там бачимо:
Wenn ihr lieben wollt, ihr Mädchen,
Liebt keinen Soldaten!
Der Soldat ist fremd im Lande,
Wird euch stets verraten.
Тобто не з москалями не кохайтеся, а з солдатами, бо він чужий у цій країні і тебе зрадить!
Зміст підмінено. Лінія сенсу зламана. Далі по тексту те саме.
Прямо на українському стенді і відбулося моє втручання у поетично-перекладацькі справи. У мене одразу була підозра, шо це політичний переклад, очевидно, часів НДР. Одразу зʼясували, що автор перекладу – Альфред Курелла. І дійсно, чудова перекладачка-синхроністка Sofia Onufriv тут же згадала, що це НДРівський письменник, перекладач і культурний функціонер. Він був членом компартії Німеччини з 1919 року. Після 1933 року емігрував до Москви, де працював у видавництвах і в Комінтерні, був тісно пов’язаний із радянським літературним середовищем (зокрема з Горьким). Після війни повернувся у Східну Німеччину, став одним із провідних культурних діячів НДР — членом ЦК СЄПН, керівником відділу культури, перекладачем радянської літератури…
Я хотів би запросити до цієї розмови перекладачів, поетів та дослідників. Чи тільки мені здається, що це не той переклад, який має видаватися у 2025 році? Може, є інші? Як політика впливає чи як має впливати, чи «втручатися» в культурне середовище. Чи має взагалі право існувати «культурна дипломатія» (як, на мою думку, не може бути й «культурного, дипломатичного чи економічного фронту)?
До речі, Український інститут у Берліні та Kateryna Rietz-Rakul мають проєкт із перекладів з української на німецьку. Тож буду радий появі нового перекладу “Катерини” і сподіваюся, що вона зʼявиться в новій добірці.
Що скажете?
Сторiнки : |